Клозафен, 10 табл. х 5 г

Склад

1 г препарату містить:

оксиклозанід — 375 мг

фенбендазол — 225 мг

Опис

Таблетки блакитного кольору, овальної форми.

Фармакологічні властивості

Антигельмінтик широкого спектра дії.

Оксиклозанід — антигельмінтик із групи саліциланілідів. Пригнічує активність сукцинатдегідрогенази і фумаратредуктази, порушує окисне фосфорилювання в мітохондріях клітин і синтез АТФ, що спричинює погіршення рухливості, порушення енергетичних процесів і загибель паразитів. Оксиклозанід діє:

• трематодоцидно на статевозрілі та личинкові форми Fasciola hepatica, F. gigantica, Paramphistomum ichikawai, Liorchis scotiae, Dicrocoelium lanceatum, Еurytrema pancreaticum;
• цестодоцидно на Moniezia expansa, M. benedeni, Avitellina centripunctata, Stilesia globipunctata, S. hepatica, Thysaniezia giardiа;
• інсекто-ларвоцидно на личинки Hipoderma bovis, H. lineatum, Oestrus ovis, Crivellia silenus, Cephalopina titillator.

Фенбендазол — антигельмінтик із групи бензимідазолів. Зв’язує структурний білок (тубулін) мікроканальців клітинного каркаса, що призводить до гальмування, поділу та секреторних процесів у клітинах паразитів, а також поглинанню глюкози, яка випадає у вигляді запасів глікогену. Блокування енергетичних процесів спричинює параліч, загибель і виведення паразитів із організму тварин. Фенбендазол активний проти статевозрілих форм нематод ШКТ і легенів. Завдяки овоцидній дії знижує зараженість пасовищ яйцями гельмінтів.

Оксиклозанід повільно всмоктується, максимальна концентрація в крові у овець і великої рогатої худоби спостерігається через 24 години. Майже повністю (> 99%) зв’язується з білками плазми крові, метаболізується в печінці і до 80% виводиться з організму з жовчю і калом, решта — з сечею, менше 0,1% — з молоком. Період напіввиведення становить приблизно 7 діб.

Фенбендазол повільно всмоктується і бажано, щоб він якомога довше знаходився в рубці. Метаболізується в печінці до сульфоксидних похідних, ідентичних оксфендазолу та бензімідазолу, які знову можуть повертатись в рубець, де під дією бактерій трансформуються в фенбендазол. Це підвищує біодоступність фенбендазолу в жуйних тварин. Із організму виводиться переважно з калом. 

У великої рогатої худоби та овець через 6 діб після перорального введення майже 35% фенбендазолу виводиться в незміненому вигляді, приблизно 5% — у вигляді метаболітів. Невелика кількість метаболізованого фенбендазолу виводиться із сечею. Виведення у кіз відбувається в два рази швидше, ніж у овець.

Показання

Лікування великої та дрібної рогатої худоби, верблюдів, буйволів при ураженні:

• трематодозами — гострий і хронічний фасціольоз, дикроцеліоз, парамфістоматидоз, еуритрематоз;
• нематодозами ШКТ і легенів — гемонхоз, буностомоз, езофагостомоз, нематодіроз, остертагіоз, хабертіоз, кооперіоз, стронгілоїдоз, трихостронгільоз, трихоцефальоз, неоаскароз, диктіокаульоз, протостронгільоз, мюлеріоз, цістокаульоз;
• цестодозами — авітеліноз, монієзіоз, стилезіоз, тізанієзіоз;
• ентомозами — гіподермоз, естроз, дерматобіоз, крівеліоз, цефалопіноз.

Протипоказання

Не призначати самкам у період спарювання, у перший місяць вагітності, тваринам із інфекційними захворюваннями, виснаженим тваринам.

Спосіб застосування та дози

Препарат дають тваринам одноразово на корінь язика перед ранковою годівлею в таких дозах:

• велика рогата худоба, верблюди, буйволи — 0,5 г на 15-20 кг маси тіла (1 таблетка масою 5 г на 150-200 кг маси тіла);
• вівці, кози — 0,5 г на 10-20 кг маси тіла (0,5 таблетки масою 1 г на одну голову молодняку вагою 10-20 кг, 1 таблетка масою 1 г на одну голову тварини вагою 30-40 кг).

Застереження

Після останнього застосування препарату забій тварин на м’ясо дозволяється через 14 діб. М’ясо, отримане раніше вказаного терміну, утилізують або згодовують непродуктивним тваринам залежно від висновку ветеринарного лікаря. Молоко вживати в їжу людям можна через 2 доби, до цього моменту його слід випоювати молодняку.

Умови зберігання

У сухому, темному місці за температури від +2 до +25 °С.

Термін придатності

2 роки.